Чому церква встановила святкування памяті Святого Іоана Ліствичника саме в період святого великого посту? – А ось чому: Приблизно в 6-му сторіччі н.е. 16-ти річний юнак прийшов до Синайського монастиря, настоятелем якого був преподобний Авва Мартирій. В цьому монастирі Іоан провів 19 років, а після смерті настоятеля він віддалився в безлюдне місце в якому він на протязі 40 років віддався посту та молитві. Цим прагненням досконалості, преподобний Іоан Ліствичник являється для нас прикладом посту та покаяння і тому згадується в «великий піст».
Прізвище «Ліствичник» повязане з твором преподобного Іоанна – “Ліствиця” (драбина), в якому він описує 30 щаблів духовного зростання. Драбина, по якій ми можемо піднятися на небо – це є духовні якості, як щаблі, на які ми можемо опиратися. Першим щаблем – є зречення усього видимого світу (для ченців), простіше – зречення своєї волі, як це в молитві «Отче наш»: «Нехай буде воля Твоя». А в кінці цієї умовної “драбини ” – є три найбільші чесноти: Віра, Надія та Любов. З яких Любов – найбільша чеснота. Подібну драбину, згадується в проходженні митарств після смерті преподобною Федорою, в яких останнім «митарством» являється випробовування душі на якість милосердя. Тож любов та милосердя – являються в певній мірі синонімами, бо одне без другого не можуть існувати.
«Ліствиця» – це твір, що відомий також під назвою «духовні скрижалі», та був не єдиною духовною спадщиною преподобного Івана. Наступним його творінням стало послання під назвою «Пастор», присвячено ролі духовного отця в житті монаха та адресовано ігумену Іоану Раіфскому; розглядається як 31-а ступінь «Ліствиниці». Це послання не в останню чергу повпливало на формування в майбутньому напрямку творінь прп. Симеона Нового Богослова.
Преподобний Іоан своїми творами застерігає монахів, звертаючи увагу на те, що вибір чернечого життя повинен звершуватися розсудливо. Бо, як правило, в монастир йдуть з трьох головних причин: «.. за ради царства Божого, або через багато вчинених гріхів, або через любов до Бога». Небеспека полягає в тому, щоби ті, хто прагнули чернечого життя, не шукали його за ради марнославства, бо в цьому випадку таке чернече життя не принесе спасіння душі.
Ліствиця, або «драбина до неба» – згадується також в Біблії, це «драбина Якова», яку він побачив у ві сні: «І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.» (Буття 28:12).
Про сходження та виходження ангелів на небо також згадував Ісус, хоч без порівняння з драбиною: «І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.» (Від Івана 1:51)
На іконі «Ліствиця» умовно зображається така духовна ліствиця, щаблями якої ми можемо підніматися до неба, ті хто придбав усі якості та наблизився до Бога може подібно янголам виходити на небо та сходити, уникаючи падіння, але і зображаються ті, хто піднявшись, знову падають, піддавшись спокусам, що у виді демонів стягують свої жертви наче гаками з «драбини». На це маємо також зброю молитви, кожен раз повторюючи «..Не введи нас у спокусу» , тобто не дай нам спокуситися і впасти в гріх.
Преподобний отче Іоане, моли Бога за нас!
Прот. ВолодимирЧайка
