27.10.2024, м. Кельн (редагована версія)
ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ, УКРАЇНЦІ!
Ми, єпископат та духовенство Української Православної Церкви в Німеччині та Європі, ознайомившись із протоколом засідання так званого «священного синоду УПЦ КП» від 19 жовтня 2024 року, що стосується так званої «Київської патріархії», яка не має ані дійсного єпископату, ані офіційної реєстрації, ані канонічної легітимності, і в якому було висловлено відверто упереджене ставлення до нашої церковної спільноти та її очільника, владики Володимира, – законно обраного та канонічно поставленого єпископа, повідомляємо наступне:
Наша офіційна позиція була викладена у заяві від 10.05.2024 р., а статус визначений результатами конференції та установчого собору від 12 та 13 жовтня 2024 року.
Щодо так званої УПЦ КП в Україні нагадуємо: у 2019 році її було офіційно ліквідовано. Колишній очільник Київського Патріархату, Філарет (Денисенко), з 2020 року перебуває на спокої. Він був виключений із членів Священного Синоду та перебуває під забороною здійснення церковних дій, не маючи жодних адміністративних прав, окрім звершення богослужінь у Свято-Володимирському соборі.
Довідка: 2 лютого 2022 року Священний Синод Православної Церкви України позбавив священичого сану осіб, яких Філарет іменував архієреями та нагадав, що “єпископ на спокої не має права здійснювати управлінську діяльність, видавати укази, скликати збори чи звершувати свячення без дозволу Церкви” тощо.
Відтак, той, хто не належить до кліру та перебуває під забороною, не має жодних повноважень когось виключати з Церкви. Усі видані ним укази та постанови скликаних ним зібрань є недійсними.
Єпископ на спокої Філарет з моменту його почислення на спокій більше не був і не міг бути нашим Ієрархом. Лише винятково з пошани до його почесного титулу ми досі поминали його за богослужіннями як “почесного Патріарха на спокої”. Таким самим чином ми не можемо визнавати самопроголошену «ієрархію» та необґрунтовані дії позбавлених сану та виключених з церкви осіб, які його оточують, оскільки це суперечило б церковному праву та створювало б ризики для розколу й сектантства.
З 2021 року наша церковна структура не має жодного зв’язку з так званою «Київською патріархією» УПЦ КП в Україні не лише через втрату нею канонічного та юридичного статусу, а й тому, що вона де-факто припинила своє існування. Водночас, через надзвичайні обставини війни ми були змушені і мали канонічне право сформувати власну повноцінну церковну ієрархію, щоби забезпечити духовну опіку для українських православних вірян у Європі. Бо дбати про спасіння душ, це є першочерговим покликанням і місією кожного душпастиря.
Нам боляче спостерігати, що в час, коли Україна переживає страшні випробування війни, окремі особи замість єднання сіють ворожнечу, спричиняючи нові поділи. Це неприйнятно і суперечить євангельським принципам.
Проте, згідно зі словами Господа нашого Ісуса Христа, який заповідав любити навіть ворогів, ми молимося за навернення всіх, хто діє у поділі та неправді. Також підносимо молитви за всіх вірян і священнослужителів, які, можливо, несвідомо або через оману потрапили під вплив таких рухів.
Щиро бажаємо Українській Церкві на Батьківщині здобуття повноцінного статусу Патріархату, єдності та перемоги над усіма внутрішніми й зовнішніми викликами. Це стане можливим лише за умови, що ми будемо єдині у вірі, любові та взаємоповазі.
Слава Богу і Україні!
Церковна Рада: архієп. +Володимир, єп. +Леонід, єп. + Ігнатій, духовенство