Положення про Європейський Деканат УПЦ Київського Патріархату
Європейський деканат є офіційним представництвом Української Православної Церкви Київського Патріархату у Європі, що створено на базі Німецького Деканату УПЦ КП на місце колишнього Європейського екзархату на підставі постанов помісного собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, що відбувся в Києві 20 Червня 2019 р. що до продовження опіки діаспорою та за наказом святійшого патріарха Філарета за № 11 від 21 Червня 2019 р.
Деканат охоплює усі країни Євросоюзу. Його керуючим (благочинним/деканом) є протоієрей Володимир Чайка «з правом засновувати українські парафії, обслуговувати їх та духовенство».
Деканат є церковно-адміністративною одиницею. Це спрощене положення складено відповідно до церковного права та православних традицій. Воно регламентує порядок та визначає основні напрями діяльності Київського Патріарїату у Європі та його структуру.
Статутом колишнього Німецького деканату УПЦ КП, що офіційно діє з 1995 р. та на який опирається також і Європейський деканат обумовлено, що керуючим (деканом) може бути як священник так і єпископ. А отже, в адміністративному плані, деканат не відрізняється від єпархії, а оскільки охоплює велику територію багатьох країн Європи – не відрізняється від митрополії.
Європейський деканат об’єднує в собі деканати (благочиння) країн Європи, регіонів чи областей, а також окремі парафії. Він знаходиться під безпосереднім омофором святійшого патріарха. Така форма пов’язана з особливістю існування представництва за кордоном та необхідності відповідного рівня діалогу з місцевими церквами тої чи їншої країни.
На території юрисдикції Європейського деканату не допускається паралельного існування інших структур УПЦ Київського Патріархату ні парафій від інших єпархій, а у випадку порушень, повинні вживатися відповідні юридичні та адміністративні міри.
Керуючись принципами церковної соборноправності, усі кадрові питання що до призначення чи звільнення кліриків деканату вирішуються опираючись на потреби вірян та парафій та узгоджуться з патріархом, а в особливих випадках – вирішує рада деканату, що складається з духовенства та керівників громад.
У питаннях заснування парафій та їх повсякденної опіки та духовенства, повноваження має декан, керуючись наданими йому святійшим патріархом Філаретом розширеними правами що до цього, при необхідності узгоджуючи з ним, або ж з його затвердженням. Також декан може скликати священиків деканату на благочинні ради (ради деканату).
На підставі умов існування за межами України та історичного підгрунтя, Європейський деканат не є ідентичним аналогом благочиння в Україні.
В церковно-адміністративних ієрархіях деяких церков, декан сприймається як священник з функцію окружного вікарія, а у масштабі Європейського деканату – генерального вікарія з титулом протопресвітер або ж архіпресвітер, що виконує адміністративні та пастирські обов’язки по координації діяльності парафій та духовенства. Це власне і являється одною з основних функцій Європейського деканату.
У римо-католицькій та англіканській церквах також є титул „декан“, який, однак, має інше завдання, ніж благочинний/ декан у православних Церквах. Там він очолює регіональну групу священиків. У деяких протестантських регіональних церквах також існує офіційний титул „декана“ для священнослужителя, який виконує функції на адміністративно-пастирському рівні. Однак декан Європейського деканату за своєю церковною функцією відповідає скоріш служінню «суперінтенденета».
Оскільки територія Європейського деканату охоплює багато країн та декан перебуває під беспосереднім омофором святійшого патріарха, очільника всієї церкви, Європейський деканат являється особливою церковною структурою УПЦ КП за кордоном та на цій підставі за фактичним станом може також вважатися екзархатом. Екзархат, яким керує не єпископ, а священик в якості екзарха – має місце також і в православних помісних Церквах (приклад екзарха Константинопольського патріархату в Україні).
Таким чином, статус Європейського деканату в адміністративному плані є близьким до статусу єпархії / митрополії; а в плані повноважень, як представництво за кордоном – до екзархату.
До обов’язків декана входить: турбота про збереження чистоти православної віри і належне духовно-моральне виховання віруючих; нагляд за відправленням богослужінь, за станом церковної проповіді, за достойним станом вівтаря, престолу, жертовника та всього храму в цілому; турбота про виконання наказів (благословень) святійшого патріарха; контроль за своєчасним надходженням парафіяльних внесків на утримання деканату; надання порад священнослужителям як стосовно виконання ними своїх обов’язків, так і стосовно їх особистого життя; вирішення суперечок між духовенством і парафіяльними радами без формального судочинства і з доповіддю про найбільш значимі та вагомі інциденти святійшому патріарху; розслідування церковних правопорушень; клопотання перед патріархом про рукоположення та церковні нагороди духовенства і мирян; внесення пропозицій, патріарху як безпосередньому архиєрею щодо заміщення вакантних посад у парафіях священиками, дияконами, псаломщиками і регентами; піклування про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, де тимчасово відсутні священнослужителі; спостереження за будівництвом і ремонтом храмів у межах деканату; виконання інших обов’язків, покладених на нього святійшим патріархом тощо.
Одноголосно прийнято Радою Європейського деканату УПЦ КП (Духовенство та парафії Німеччини, Австрії, Бельгії, Італії, Іспанії та Голандії) в онлайн засіданні від 18.03.2021
