«Жива віра замість сухої догматики»:

Погляд західного душпастиря на книгу «99 та 1»

Діалог між Сходом і Заходом часто обтяжений століттями історичних образ і богословських суперечок. Саме тому для нас є надзвичайно цінним, коли голос нашої, Київської традиції знаходить живий відгук і розуміння у західноєвропейському духовному середовищі.

Нещодавно ми отримали змістовну рецензію на книгу митрополита Володимира (Чайки) «99 та 1: Притча. Богословська рефлексія» від отця Еріха Іккельсгаймера, досвідченого австрійського пастора та теолога (м. Клагенфурт).

Цей відгук особливо важливий для нас тим, що він написаний не просто з позиції академічного вченого, а поглядом практика — священнослужителя, який щодня працює з людськими душами.

Що найбільше вразило західного читача в цій книзі?

• Відсутність полемічної агресії. Рецензент підкреслює, що автору вдалося провести читача через складні розбіжності між Сходом і Заходом «без образливого тону, до якого часто вдаються обидві сторони».

• Органічність православної містики. Складні для Заходу поняття, такі як «Фаворське світло» чи «ісихазм», виявилися абсолютно доступними та зрозумілими, оскільки вони подані через призму живого досвіду богопізнання.

• Зцілення образу Бога. Найголовніше: пастор Еріх відзначив, що книга вдало знімає тягар «юридичного» розуміння первородного гріха і виправдання, показуючи Бога не як караючого Суддю, а як люблячого Отця, що чекає на блудного сина.

За словами отця Еріха, книга «99 та 1» — це «не підручник і не коротка догматика», а «прожита і досвідчена віра». Він навіть рекомендує використовувати її як основу для духовних реколекцій (днів зосередження).

Ми щиро вдячні отцю Еріху Іккельсгаймеру за його відкрите серце, глибокий аналіз та тепле братерське слово.

Пропонуємо до вашої уваги повний переклад цієї рецензії.

РЕЦЕНЗІЯ пастора Еріха Іккельсгаймера (м. Клагенфурт, Австрія)

«99 та 1» — так митрополит Володимир (Чайка) називає свої богословські рефлексії, які є спробою окреслити шлях повернення людей до їхнього люблячого Небесного Отця.
Це спроба подолати напругу між жорстко закріпленою і зарегульованою християнською релігією та ще сильнішим імпульсом Ісуса з Назарета, Який дуже простими словами описує зцілення не лише окремої людини, а й усього людського роду як динамічний процес. Дві притчі — «про загублену вівцю» та «про блудного сина» — слугують тут образом і дороговказом для цього процесу.

Книга обсягом 296 сторінок, що вийшла у кьольнському видавництві «Anaphora Verlag», читається легко. Вона наскрізь розкриває напругу між традиційною церковністю та абсолютною довірою до осердя християнської віри, вкоріненої в Особі Ісуса Христа.
Це не підручник і не стислий виклад догматики; це просто віра — застосована, прожита і досвідчена на всіх рівнях життя, що робить цю книгу надзвичайно живою.
Вона поділена на три частини: перша частина має назву «Повернення до джерел», друга — «Історичні нашарування», третя — «Таємниці віри». Ці частини розбиті на декілька розділів і супроводжуються підсумками, що значно полегшує читання.

Любов, явлена у Христі, проходить через усю книгу як головна нитка. Христос як Особа — це щось зовсім інше, ніж голі догматичні визначення. Автор вміє щоразу повертати читача до центральної точки віри: досвіду люблячого Отця, який передає нам Христос. Фаворське світло ісихазму органічно вплітається у цей богопізнавальний досвід, не створюючи жодних труднощів для західного читача.
Наслідки Константинівського повороту витлумачені у всій їхній неоднозначності, що сприймається дуже свіжо. Собори давньої нерозділеної Церкви розуміються як історичний процес, а догмати оцінюються як захисний плащ для розвитку віри, що уможливлює осмислений подальший пошук. Традиція тут є динамічною.
Автор впевненою рукою проводить читача крізь різні розуміння віри у східній та західній церковних традиціях, уникаючи при цьому образливого тону, до якого так часто вдаються обидві сторони.

Митрополит Володимир — українець, носій самобутньої київської традиції, і книга звернена насамперед до його вірян. Тому цілком зрозуміло, що в кількох розділах він висвітлює історію Української Церкви.
Притчу про блудного сина він тлумачить як шлях людини від самого початку: людина залишає спілкування з Богом, хворіє від цього світу і через любов Христову повертається у спілкування з люблячим Отцем.
Богословські проблеми так званого первородного гріха та виправдання стають завдяки цьому легшими для розуміння і «легкостравними» для сучасної людини.

Автор не уникає складних питань: реінкарнація, безсмертя, сенс життя, страждання, Хрест і Воскресіння. У тлумаченні життя як повернення додому, до стану Богосинівства, з усім досвідом цього шляху, приховані дуже добрі відповіді.
Крізь усе це для митрополита знову і знову постає важливим Лик Христа, Який вказав нам цей шлях назад до люблячого Отця.
Автор володіє глибокими знаннями святоотцівського богослов’я, а також праць таких видатних богословів, як Шмеман, Лоський, Афанасьєв.

Я б порадив дати цю книгу в руки кожному, хто цікавиться таємницею християнської віри. Для мене особисто було б доцільним зробити її основою для духовних реколекцій чи днів зосередження (Exerzitien). Це чудовий, стислий путівник християнською вірою і дуже гарний вступ для сучасної людини.

Оригінальна німецька версія рецензії:

Як замовити цю книгу?

Українська версія:

99 та 1: Притча. Богословська рефлексія / Митрополит Володимир (Чайка). — 1-е вид. — Köln: Anaphora Verlag, 2025. — 296 с.

ISBN 978-3-912210-01-9 (Print- друкована) – Amazon

ISBN 978-3-912210-03-3 (eBook-електронна) – Google Play

Німецька версія:

99 und 1: Das Gleichnis. Eine theologische Reflexion / Metropolit Wolodymyr (Chayka). – 1. Aufl. – Köln: Anaphora Verlag, 2025. – 296 S.

ISBN 978-3-912210-00-2 (Print-друкована) – Amazon
ISBN 978-3-912210-02-6 (eBook-електронна) – Amazon

ISBN 978-3-912210-02-6 (eBook-електронна) – Google Play

Видавництво Анафора (Anaphora)

Das Gleichnis. Eine theologische Reflexion / Metropolit Volodymyr (Chayka). – 1. Aufl. – Köln: Anaphora Verlag, 2025. – 296 S. ISBN 978-3-912210-00-2 (Print) ISBN 978-3-912210-02-6 (eBook)